Гарно прекрашена зала. Розмішені декорації кімнат та подвір’я. На сцені з’являється ведуча.

Ведуча: Один багатий бізнесмен одружився на вродливій дівчині модельної зовнішності, яка мала трьох нерозумних дочок. Старша – Жизель, середня – Газель і найменша – Мерседес. У чоловіка була своя донька, надзвичайно добра та ніжна – вся в матір – найкращу жінку в світі. Не встигли вони відсвяткувати весілля, як мачуха показала лиху вдачу. Вона зненавиділа Пасербицю за незвичайну вроду, адже поряд з нею рідні доньки здавалися ще огиднішими чим були насправді. Отож мачуха й загадувала дівчині найбруднішу роботу по господарству. Спала дівчина у підвалі зі щурами, а доньки мачухи жили у красивих покоях та носили одяг від «Кютюр». Попелюшка не терпіла всих образ, та розповідала все батькові, але він не міг перечити дружині, бо мав жалюгідне становище. Одного разу Попелюшка варила суп із морепродуктів та додала трішки яду від розладу шлунку, для сестер та мачухи, але мишки випадково перекинули приправу – яд «Торчин 10 овочів», яка втратила термін споживання.

Попелюшка: Ви, вреднючі мишенята, що ви наробили, це була моя мрія, а тепер я її втратила.

1 мишка: Що ти таке говориш?

2 мишка: Ми нічого не розуміємо, про що ти мріяла?

Попелюшка: Я хотіла помститися за свої нещасливі роки життя.

1 мишка: Але як?   

Попелюшка: Я варила суп з отрутою.

2 мишка: Ти хотіла вбити їх?

Попелюшка: Ні, я хотіла, щоб у них був розлад шлунку.

1 мишка: Ой хі – хі – хі

2 мишка: хі – хі – хі

Мишки вибігають зі сцени та біжать за куліси.

Попелюшка: Що ж мені з ними робити? Ой біда.

Ведуча: На вечерю до сім’ї Попелюшки завітав син Рената Ахметова, Клавдій, та приніс запрошення на модну дискотеку в стилі «Віденського балу».

Клавдій: Доброго вечора, шановна пані Матильдо, та пане Василю. Я Ахметов Клавдій Ренатович хочу запросити вас і ваших прекрасних доньок на вечірку з нагоди мого повноліття. Ось тримайте (подає запрошення). Допобачення.

Ведуча: Отже Попелюшці додалася робота, вона змушена була підготувати модне вбрання. В той час, як вона роздумувала над стилем дівчат, зайшли сестри.

Жизель: Я одягну прекрасну сукню від Дольче Габана, та "напахчуся" модним ароматом духів «Арманд Базі».

Мерседес: А я одягну прекрасну персикову сукню від Мілко.

Газель: А хто це?

Мерседес: Невже ти не пам’ятаєш Катю Пушкарьову та кінофільм про нею – «Не родись вродливою».

Газель: А точно, згадала.

Мерседес: Ще я одягну буси та рукавички.

Газель: А ти не «обалдєла», дорогая, ці рукавички одягну я.

Мерседес: Ну це уж ні.

Газель: Зараз ти у мене відхватиш

Мерседес: Подивимось хто відхвате першим.

Сестри б’ються, їх розмиряє Жизель, але вони її зв’язують. У цей час заходить до кімнати мати.

Мати: Що сталося, і де Жизель?

Газель: Незнаю

Мерседес: Незнаємо

Мати: Так, швидко говоріть де ваша сестра.

За кулісами чути голос Жизель, вона просить допомоги.

Мати: Ох я зараз надаю комусь, боляче буде.

Бігають по сцені.

Ведуча: І ось настав час дискотеки, сестри зібралися та поїхали, а Попелюшка сумувала. Раптом здійнявся пил і з’явилася чарівна фея.

Фея: Доброго дня, Попелюшко.

Попелюшка: Доброго дня, добра фея.

Фея: Чому така сумна. Щось трапилось?

Попелюшка: Мої сестри поїхали на дискотеку, а мене не взяли.

Фея: Зачекай, зараз я подумаю (змахує перед нею чарівною паличкою).

Попелюшка: Швидше думай, а то я хребет собі зламаю.

Фея кружляє навколо Попелюшки, промовляючи слова. 

Фея: Чаклую, чаклую, сукню красиву Попелюшці дарую.

Розпочинається святковий бал, маленькі дітки танцюють під сучасну музику. Раптом з’являється Попелюшка.

Мерседес: Яка сукня!

Газель: Мауть, від «Zara».

Мерседес: А які туфлі!

Газель: Мабуть «Bretton».

Всі танцюють на балу і тут лунає дзвін годинника, він б’є 12 годину. Попелюшка біжить до виходу, принц мчить за нею і втрачає свою туфлю. Сестри, побачивши її, забирають із собою додому. Ввечері мишки, під час сну сестер, викрадають взуття та віддають його Попелюшці.

Попелюшка: Віднесу принцу. (підходить до будинку). Клавдій, вийди та забери свій туфель.

Клавдій: О! Дякую тобі, я думав, що вже не повернути мені його. А зачекай, я тебе знаю, ти була у мене на святі?

Попелюшка: Так, була.

Клавдій: Залиш мені свій номер телефону.

Попелюшка: Добре, пиши (записує номер)

Клавдій: Я тобі зателефоную. Прощавай, чи, навіть, до зустрічі.

Попелюшка: До зустрічі.

Ведуча: З того часу, Попелюшка і Клавдій почали товаришувати, а через рік одружилися і народились у них красиві хлопчик і дівчинка. Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець.